Українська

ат-рак-ці-о́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -атракціон-.

трюк, видовище; номер у цирковій чи естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефективністю, незвичайністю. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Цирковий атракціон не відбувся через негоду Ю. К. Смолич
розваги у місцях відпочинку: карусель, гойдалки, тир і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: атрактор, атракція

Від фр., букв. — притягання

трюк, видовище; номер у цирковій чи естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефективністю, незвичайністю

розваги у місцях відпочинку: карусель, гойдалки, тир і т. ін.