Українська

ба-го-ви́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баговин-; суфікс: -н; закінчення: -я.

збірн. тонкі густі водорості. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І рибалка випливає, Несе на сорочку Баговиння зеленого Т. Г. Шевченко
те ж саме, що багно 1—2; болото. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння, видираєтесь на купину, і потім, з купини на купину перестрибуючи, наближаєтеся до очерету... Остап Вишня

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів