багрець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | багре́ць | — |
| Р. | багреця́ | — |
| Д. | багреце́ві багрецю́ |
— |
| З. | багре́ць | — |
| Ор. | багреце́м | — |
| М. | багреці́ багрецю́ |
— |
| Кл. | багрецю́* | — |
баг-ре́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 5b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -багр-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що багрянець. ◆ Гомоніла зграя, поки сонечко не закочувалося, багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав Марко Вовчок
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |