Українська

баг-ря-не́ць

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -багрян-; суфікс: -ець.

густо-червоний, пурпуровий колір. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Де-не-де по лісах уже прохоплювалось перше полум'я осіннього багрянцю О. Т. Гончар
1. у порівнянні. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець Леся Українка

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів