бажаючий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. бажа́ючий бажа́юча бажа́юче бажа́ючі
Р. бажа́ючого бажа́ючої бажа́ючого бажа́ючих
Д. бажа́ючому бажа́ючій бажа́ючому бажа́ючим
З. бажа́ючого (іcт.)
бажа́ючий (неіст.)
бажа́ючу бажа́юче бажа́ючих (іст.)
бажа́ючі (неіст.)
О. бажа́ючим бажа́ючою бажа́ючим бажа́ючими
М. бажа́ючім
бажа́ючому
бажа́ючій бажа́ючім
бажа́ючому
бажа́ючих

ба-жа́-ю-чий

Активний дієприкметник. морф. рус.


Корінь: -баж-; суфікси: -а-юч-; закінчення: -ий

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. активний дієприкметник теперішнього часу до бажати
  2. у знач. ім. той, хто хоче щось зробити ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. який хоче, котрий хоче
  2. охочий

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]