Перейти до вмісту

бажаючий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. бажа́ючий бажа́юче бажа́юча бажа́ючі
Р. бажа́ючого бажа́ючого бажа́ючої бажа́ючих
Д. бажа́ючому бажа́ючому бажа́ючій бажа́ючим
З. (іст./неіст.) бажа́ючого (іcт.)
бажа́ючий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
бажа́юче бажа́ючу бажа́ючих (іст.)
бажа́ючі (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. бажа́ючим бажа́ючим бажа́ючою бажа́ючими
М. бажа́ючім
бажа́ючому
бажа́ючім
бажа́ючому
бажа́ючій бажа́ючих

ба-жа́-ю-чий

Активний дієприкметник. морф. рус.


Корінь: -баж-; суфікси: -а-юч-; закінчення: -ий

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. активний дієприкметник теперішнього часу до бажати
    2. у знач. ім. той, хто хоче щось зробити ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми

    [ред.]
    1. який хоче, котрий хоче
    2. охочий

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Усталені словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    • зменшено-пестливі форми:
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники:

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]