хотіти
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | хо́чу | хоті́в хоті́ла | хоті́тиму | — |
| Ти | хо́чеш | хоті́в хоті́ла | хоті́тимеш | хоти́ |
| Він Вона Воно |
хо́че | хоті́в хоті́ла хоті́ло | хоті́тиме | — |
| Ми | хо́чем(о) | хоті́ли | хоті́тимем(о) | хоті́м(о) |
| Ви | хо́ч(е)те | хоті́ли | хоті́ть | |
| Вони | хо́чуть | хоті́ли | хоті́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | хотячи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | хоті́вши | |||
| Безособова форма | – | |||
хо-ті́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 5c.
Корінь: -хот-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [xoˈtʲite]
Прослухати вимову
- УФ: [хот'іти]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від
- споріднене з лит. ketėˊti, ketìnti «замишляти, задумувати» (Machek Slavia 16, 176; Mikkola Ursl. Gr. I 177; Brückner 177);
- зіставляється з вірм. xand «сильне бажання, жага» , xind «радість», xndam «радію» (Bugge KZ 32, 42; Meillet Études 174, MSL 8, 315), куди інші відносили також валій. chwant, брет. hoant «бажання» (Pedersen KZ 38, 388–389; 40, 178–179; Persson Beitr. I 305, проти Bern. I 399 з огляду на труднощі з носовим)
- імовірний зв’язок з xvatati, укр. хвата́ти – через первісну форму *xvot-, як рос. охо́та, охво́та (ЭССЯ 8, 83–84; Эндзелин СБЭ 121–122; Iljinskij AfSlPh 28, 458–460; Ильинский ИОРЯС 20/4, 149–151; Bern. I 398–399; Черных II 353);
| Список етимологічних зв'язків | |
| |
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |