байоро

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	байо́ро	байо́ра
Р.	байо́ра	байо́р
Д.	байо́ру, байо́рові	байо́рам
З.	байо́ро	байо́ра
Ор.	байо́ром	байо́рами
М.	байо́рі	байо́рах
Кл.	байо́ро*	байо́ра*

ба-йо́-ро

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -байор-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [bɐˈjɔrɔ] (одн.), [bɐˈjɔr] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. баюра ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від баю́ра «велика калюжа; вибоїна на дорозі; ямка в долівці; [яма, провалля До]», ба́юр «баюра», байо́ро «тс.» баню́ра У банюр «тс.; глибоко розмите місце в річковому березі, глибока яма в річці», балю́ра «баюра», бандюра «тс.; глибока яма в річці», банджюр «тс.», банджюра «ополонка» ВеЛ, баю́ристий; — bajoro «калюжа, баюра», bajura, bajor «тс.», baniory «глибокі місця»; — через форму укр. баню́ра пов’язується з psl. banja «яма, заглибина» (Sławski І 26; Brückner 12). — Толстой Сл. геогр. терм. 234.— Див. ще ба́ня³.

Переклад

Список перекладів