бакаляр
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бакаля́р | бакаляри́ |
| Р. | бакаляра́ | бакалярі́в |
| Д. | бакаляре́ві бакаляру́ |
бакаляра́м |
| З. | бакаляра́ | бакалярі́в |
| Ор. | бакаляро́м | бакаляра́ми |
| М. | бакаляро́ві бакалярі́ |
бакаляра́х |
| Кл. | {{{3}}}е | бакаляри́ |
ба-ка-ля́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бакаляр-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор. учень середньої школи в XVII, XVIII і до середини XIX ст. ◆ Сюди, поганці-бакаляри Котляревський
- те ж саме, що бакалавр.
- дячок, що вчив дітей. ◆ Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз». А як же я не вимовив — він по пиці раз, раз З народної пісні ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| учень середньої школи в XVII, XVIII і до середини XIX ст | |
| |
| бакалавр | |
| дячок, що вчив дітей | |