баламутка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. баламу́тка баламу́тки
Р. баламу́тки баламу́ток
Д. баламу́тці баламу́ткам
З. баламу́тку баламу́ток
Ор. баламу́ткою баламу́тками
М. на/у баламу́тці на/у баламу́тках
Кл. баламу́тко баламу́тки

ба-ла-му́т-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баламут-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жін. ім. до баламут 1, 2. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кращою їі подружкою була непосидюча, сміхотлива, свавільна баламутка Антося ◆ Мати Клер була баламуткою, яка віддала своїх дітей на виховання бабі, а тоді загинула в автокатастрофі в Чаттанузі за кілька років; її мати лише зрідка покидала свій дім, а далека кузина Еванель бозна-відколи роздає людям чудернацькі дарунки. Джерело — Хлоя Бенджамін Садові чари .

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]