балачка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ла́ча	ла́чи
Р.	ла́чи	ка
Д.	бала́чкі	ла́чам
З.	ла́чу	ла́чи
Ор.	ла́чою	ла́чами
М.	бала́чкі	ла́чах
Кл.	ла́чо*	ла́чи*

ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -балач-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що розмова. ◆ І прийшли вони до мене З серцем щирим для балачки Самійленко
   1. рідше. пуста, беззмістовна балаканина. ◆ Осла взнаєш по вухах, ведмедя — по кігтях, а дурня по балачках Українське прислів'я
2. тільки одн., розм., заст. говірка, діалект. ◆ [Гнат:] Знайомий голос і балачка чисто запорозька. Хто ти? Іван Карпенко-Карий

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• балачки розводити

Прислів'я та приказки

• який розум, така й балачка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

розмова

пуста, беззмістовна балаканина

говірка, діалект

Джерела

• Словник УЛІФ: балачка