Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	балотува́льний	балотува́льне	балотува́льна	балотува́льні
Р.	балотува́льного	балотува́льного	балотува́льної	балотува́льних
Д.	балотува́льному	балотува́льному	балотува́льній	балотува́льним
З. (^іст./_неіст.)	балотува́льного (іcт.) балотува́льний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	балотува́льне	балотува́льну	балотува́льних (іст.) балотува́льні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	балотува́льним	балотува́льним	балотува́льною	балотува́льними
М.	балотува́льнім балотува́льному	балотува́льнім балотува́льному	балотува́льній	балотува́льних

ба-ло-ту-ва́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -балот-; суфікси: -ува -льн; закінчення: -ий.

призначений для балотування. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Від балотува́ти «голосувати за когось, щось», балотува́льний, перебалотува́льний; — рос. баллоти́ровать, білор. балаці́раваць, пол. balotować, чеськ. balotovati, словац. balotovať, болг. балоти́рам, сербохорв. балоти́рати, словен. balotáža «балотування»;— запозичено з німецької мови через польське і, можливо, російське посередництво; нім. ballotieren «балотувати» походить від фр. ballotter «проводити повторне голосування», пов'язаного з ballotte «кулька для голосування», яке виводиться від balle «куля» (Gamillscheg 76) або від італ. ballotta «куля для балотування», похідного від ballа «куля» (Dauzat 70).—СІС 85; Шанский ЭСРЯ І 2, 26—27; Фасмер І 117; Смирнов 54; Виноградов Очерки 51; Kluge—Mitzka 47.— Див. ще бал².

Список перекладів