Українська

ба-ло-ту-ва́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -балот-; суфікси: -ува -нн; закінчення: -я.

дія за значенням балотувати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Від балотува́ти «голосувати за когось, щось», балотува́льний, перебалотува́льний; — рос. баллоти́ровать, білор. балаці́раваць, пол. balotować, чеськ. balotovati, словац. balotovať, болг. балоти́рам, сербохорв. балоти́рати, словен. balotáža «балотування»;— запозичено з німецької мови через польське і, можливо, російське посередництво; нім. ballotieren «балотувати» походить від фр. ballotter «проводити повторне голосування», пов'язаного з ballotte «кулька для голосування», яке виводиться від balle «куля» (Gamillscheg 76) або від італ. ballotta «куля для балотування», похідного від ballа «куля» (Dauzat 70).—СІС 85; Шанский ЭСРЯ І 2, 26—27; Фасмер І 117; Смирнов 54; Виноградов Очерки 51; Kluge—Mitzka 47.— Див. ще бал².