бандига
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | банди́га | банди́ги |
| Р. | банди́ги | банди́г |
| Д. | банди́зі | банди́гам |
| З. | банди́гу | банди́ги |
| Ор. | банди́гою | банди́гами |
| М. | банди́зі | банди́гах |
| Кл. | банди́го* | банди́ги* |
бан-ди́-га
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бандиг-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [bɐnˈdɪɦɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зах. нісенітниця. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |