баніція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бані́ція | бані́ції |
Р. | бані́ції | бані́цій |
Д. | бані́ції | бані́ціям |
З. | бані́цію | бані́ції |
Ор. | бані́цією | бані́ціями |
М. | бані́ції | бані́ціях |
Кл. | бані́ціє* | бані́ції* |
ба-ні́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -баніці-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на вигнання. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |