барахольник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. барахо́льник барахо́льники
Р. барахо́льника барахо́льників
Д. барахо́льникові
барахо́льнику
барахо́льникам
З. барахо́льника барахо́льників
Ор. барахо́льником барахо́льниками
М. барахо́льникові, барахо́льнику барахо́льниках
Кл. барахо́льнику барахо́льники

ба-ра-хо́ль-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -барахоль-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. людина, що скуповує та перепродує старі речі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. зневажл. про погану людину. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — У мене дома порядок повний, а за твоїх барахольників сам в одвіті. Ти та ще отакі, як ти, чого терпите у себе погань всяку? В. С. Кучер

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

людина, що скуповує та перепродує старі речі
про погану людину

Джерела[ред.]