барва
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ба́рва | ба́рви |
| Р. | ба́рви | ба́рв |
| Д. | ба́рві | ба́рвам |
| З. | ба́рву | ба́рви |
| Ор. | ба́рвою | ба́рвами |
| М. | ба́рві | ба́рвах |
| Кл. | ба́рво* | ба́рви* |
ба́р-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -барв-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- колір, забарвлення (в 2 знач.) ◆ В глибині затоки долі кам'яною стіною ревів водопад, мов живий срібний стовп, граючи до сонця всіма барвами веселки Франко
- перен. характер, тон, колорит, манера, відтінок викладу, виконання ◆ Я згадую хоч не самі слова, то барву їх Леся Українка
- перен. перев. мн. виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва ◆ Романтична піднесеність та інтенсивність художніх барв потрібні нашій поезії так само, як реалістична правдивість і конкретність зображення
- рідк. те саме, що фарба ◆ Якби я всіми [всіма] барвами владала, то я б на барву барву накладала і малювала б щирим самоцвітом Леся Українка
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: барвистість, барвність
- прикметники: барвистий, барвний
- дієслова: барвити, барвитися
- прислівники: барвисто
Етимологія[ред.]
Від польського barwa "колiр, фарба".