бездум’я
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безду́м’я | — |
| Р. | безду́м’я | — |
| Д. | безду́м’ю | — |
| З. | безду́м’я | — |
| Ор. | безду́м’ям | — |
| М. | безду́м’і безду́м’ю |
— |
| Кл. | безду́м’я | — |
без-ду́м’-я
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: без-; корінь: -дум’-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [beˈzdumʲjɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що бездумність ◆ Дивне бездум’я охопило дівчину В. М. Собко
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |