беззаконник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	беззако́нник	беззако́нники
Р.	беззако́нника	беззако́нників
Д.	беззако́нникові беззако́ннику	беззако́нникам
З.	беззако́нника	беззако́нників
Ор.	беззако́нником	беззако́нниками
М.	беззако́нникові, беззако́ннику	беззако́нниках
Кл.	беззако́ннику	беззако́нники

без-за-ко́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -закон-; суфікс: -ник.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. заст. той, хто порушує закон. ◆ Цар зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить Л. І. Глібов

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: беззаконник