Українська

відмінок	однина	множина
Н.	беззако́нник	беззако́нники
Р.	беззако́нника	беззако́нників
Д.	беззако́нникові беззако́ннику	беззако́нникам
З.	беззако́нника	беззако́нників
Ор.	беззако́нником	беззако́нниками
М.	беззако́нникові, беззако́ннику	беззако́нниках
Кл.	беззако́ннику	беззако́нники

без-за-ко́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -закон-; суфікс: -ник.

заст. той, хто порушує закон. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Цар зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить Л. І. Глібов

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів