беззаконник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. беззако́нник беззако́нники
Р. беззако́нника беззако́нників
Д. беззако́нникові
беззако́ннику
беззако́нникам
З. беззако́нника беззако́нників
Ор. беззако́нником беззако́нниками
М. беззако́нникові, беззако́ннику беззако́нниках
Кл. беззако́ннику беззако́нники

без-за-ко́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -закон-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. заст. той, хто порушує закон. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Цар зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить Л. І. Глібов

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]