безкрай

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. безкраїсть, безмежжя ◆ Скіль­ки оком кинеш — море!. І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм... Остап Вишня
  2. перен. надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь ◆ Коли розкрився світлий і тривожний безкрай материнської любові, в її коханні до Тимофія влилась нова течія Стельмах
  3. у значенні присл. дуже, надзви­чайно ◆ Хай знає весь світ, що ми безкраю на культуру могутні й багаті Тичина

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]