Українська

без-кра́й

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -край-.

рідк. безкраїсть, безмежжя. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Скільки оком кинеш — море!… І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм… Остап Вишня
перен. надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Коли розкрився світлий і тривожний безкрай материнської любові, в її коханні до Тимофія влилась нова течія М. П. Стельмах
у значенні присл. дуже, надзвичайно. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Хай знає весь світ, що ми безкраю на культуру могутні й багаті П. Г. Тичина

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів