безлюддя

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. безлю́ддя безлю́ддя
Р. безлю́ддя безлю́дь
Д. безлю́ддю безлю́ддям
З. безлю́ддя безлю́ддя
Ор. безлю́ддям безлю́ддями
М. безлю́дді
безлю́ддю
безлю́ддях
Кл. безлю́ддя безлю́ддя

без-лю́д-дя

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -люд-; суфікс: -д-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. відсутність людей ◆ На безлюдді й Хома чоловік Номис
  2. перен. відсутність однодумців, рідних, знайомих людей і т. ін. ◆ Так уже втомився по-доріжжю [подорожжю] і безлюддям — бо тут [у Цюріху] усе чужі люди, що швидше хочу до своїх Коцюбинський
  3. перен. глухі, необжиті, малозаселені місця ◆ Друзі вийшли геть далеко, на безлюддя Качура

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]