безлюддя
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безлю́ддя | безлю́ддя |
| Р. | безлю́ддя | безлю́дь |
| Д. | безлю́ддю | безлю́ддям |
| З. | безлю́ддя | безлю́ддя |
| Ор. | безлю́ддям | безлю́ддями |
| М. | безлю́дді безлю́ддю |
безлю́ддях |
| Кл. | безлю́ддя | безлю́ддя |
без-лю́д-дя
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -люд-; суфікс: -д-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: [bɛ̝zʲˈlʲʊdʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- відсутність людей ◆ На безлюдді й Хома чоловік Номис
- перен. відсутність однодумців, рідних, знайомих людей і т. ін. ◆ Так уже втомився по-доріжжю [подорожжю] і безлюддям — бо тут [у Цюріху] усе чужі люди, що швидше хочу до своїх Коцюбинський
- перен. глухі, необжиті, малозаселені місця ◆ Друзі вийшли геть далеко, на безлюддя Качура
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|