Українська

без-лю́д-дя

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -людд-; закінчення: -я.

відсутність людей ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ На безлюдді й Хома чоловік Матвій Номис
перен. відсутність однодумців, рідних, знайомих людей і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Так уже втомився по-доріжжю [подорожжю] і безлюддям — бо тут [у Цюріху] усе чужі люди, що швидше хочу до своїх М. М. Коцюбинський
перен. глухі, необжиті, малозаселені місця ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Друзі вийшли геть далеко, на безлюддя Я. Д. Качура

Найтісніша спорідненість

Від ?

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів