безмір
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бе́змір | бе́зміри |
| Р. | бе́зміру | бе́змірів |
| Д. | бе́змірові бе́зміру |
бе́змірам |
| З. | бе́змір | бе́зміри |
| Ор. | бе́зміром | бе́змірами |
| М. | на/у бе́зміру | на/у бе́змірах |
| Кл. | бе́зміру* | бе́зміри* |
бе́з-мір
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -мір-
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- те, що неможливо або важко виміряти; неозорі простори, безмежжя ◆ Пурпуром, золотом, ізмарагдом, сапфіром набитий, стелеться геть у безмір круто веселчаний шлях І. Я. Франко
- перен. надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь ◆ — Пустіть мене, люди добрі, пустіть!… — благав Гнат, і на його, виду малювався безмір муки М. М. Коцюбинський
- у знач. присл. дуже, надзвичайно ◆ Галя раділа його маленьким радощам, безмір уболівала його боліннями Кротевич
Синоніми
[ред.]безмір
Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |