Див. також Безодня.

Українська

бе-зо́д-ня

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: безо-; корінь: -дн-; закінчення: -я.

глибоке провалля; прірва. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ З одного боку дороги стирчала стіна урвища, а з другого — чорніла широка безодня, дно якої, мабуть, ніколи не бачило сонця М. М. Коцюбинський
1. перев. чого або яка. безмежний простір, безмірна глибина. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Багато є планет, багато вічних зір Серед блакитної безодні неба Дніпрова Чайка
2. перен. про дуже велику кількість, найвищий ступінь вияву чого-небудь. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ [Лисенко:] У великих поетів чим глибша безодня страждань, тим вища вершина їх духу Смілянський

Найтісніша спорідненість
топоніми: Безо́дня прикметники: безо́дній

Від ??

глибоке провалля; прірва

безмежний простір, безмірна глибина

про дуже велику кількість, найвищий ступінь вияву чого-небудь

У Вікіпедії є стаття

Безодня