простір

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	про́стір	про́стори
Р.	про́стору	про́сторів
Д.	про́стору, про́сторові	про́сторам
З.	про́стір	про́стори
Ор.	про́стором	про́сторами
М.	про́стору*, про́сторові	про́сторах
Кл.	про́стору*	про́стори*

про́с-тір

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -простір-.

Вимова

• МФА : [ˈprɔsʲtʲir] (одн.), [ˈprɔstɔre] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. тільки одн., філос. одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом.
2. необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею.
3. вільний, великий обшир; просторінь. ‖ площа чого-небудь на земній поверхні; територія. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. перен. відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. ◆ Єди́ний економі́чний про́стір — об'єднання територій декількох країн, у межах якого діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила зовнішньоекономічної діяльності.
5. матем. абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом
Російськаru: пространство (ru) сер.

необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею
Російськаru: пространство (ru) сер.

вільний, великий обшир; просторінь
Російськаru: пространство (ru) сер.

площа чого-небудь на земній поверхні; територія
Англійськаen: area (en)

відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля

абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія

Джерела

• Словник УЛІФ: простір
• Простір // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.