простір

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

про́сто́ру, ч.

  1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом.
  2. Необмежена протяжність (в усіх вимірах, напрямах); тривимірна протяжність над землею.
  3. Вільний, великий обшир; просторінь. || Площа чого-небудь на земній поверхні; територія. ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. Відсутність яких-небудь обмежень, перешкод у чомусь; воля. ◆ Єди́ний економі́чний про́стір — об'єднання територій декількох країн, у межах якого діють загальні принципи господарювання, узгоджені єдині правила зовнішньоекономічної діяльності.
  5. мат. Абстрактна множина з аксіоматично заданою певною структурою, у якій розвивається та чи інша математична теорія.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

верх-низ

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]