Українська

без-при-ту́ль-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікси: без-при-; корінь: -туль-; суфікси: -н -ість.

наявність бездоглядних, безпритульних дітей. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Значне місце в дитячій літературі зайняла тема безпритульності Історія української літератури
1. стан за значенням безпритульний. ◆ Надовго зоставалось на душі тяжке, кривдне почуття своєї бурлацької безпритульності О. Т. Гончар

Найтісніша спорідненість

Від ??

наявність бездоглядних, безпритульних дітей

стан