безтурбоття

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	безтурбо́ття	—
Р.	безтурбо́ття	—
Д.	безтурбо́ттю	—
З.	безтурбо́ття	—
Ор.	безтурбо́ттям	—
М.	безтурбо́тті безтурбо́ттю	—
Кл.	безтурбо́ття	—

без-тур-бо́т-тя

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: без-; корінь: -турбот-; суфікс: -т; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. те ж саме, що безтурботність. ◆ — Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах Іщук

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безтурбоття