безтурбоття

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	безтурбо́ття	—
Р.	безтурбо́ття	—
Д.	безтурбо́ттю	—
З.	безтурбо́ття	—
Ор.	безтурбо́ттям	—
М.	безтурбо́тті безтурбо́ттю	—
Кл.	безтурбо́ття	—

без-тур-бо́т-тя

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: без-; корінь: -турбот-; суфікс: -т; закінчення: -я.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. те ж саме, що безтурботність. ◆ — Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах Іщук

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безтурбоття