безтурбоття
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безтурбо́ття | — |
| Р. | безтурбо́ття | — |
| Д. | безтурбо́ттю | — |
| З. | безтурбо́ття | — |
| Ор. | безтурбо́ттям | — |
| М. | безтурбо́тті безтурбо́ттю |
— |
| Кл. | безтурбо́ття | — |
без-тур-бо́т-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: без-; корінь: -турбот-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. те ж саме, що безтурботність. ◆ — Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах Іщук
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |