безумець
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безу́мець | безу́мці |
| Р. | безу́мця | безу́мців |
| Д. | безу́мцеві безу́мцю |
безу́мцям |
| З. | безу́мця | безу́мців |
| Ор. | безу́мцем | безу́мцями |
| М. | безу́мцеві безу́мецю |
безу́мцях |
| Кл. | безу́мцю | безу́мці |
без-у́м-ець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -ум-; суфікс: -ець.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- людина, що втратила розум ◆ — Нехай діди, розказуючи внукам Про вчинок мій, їм скажуть: це зробив Безумець Герострат… Самійленко
- людина, що діє надто нерозсудливо ◆ В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з'явилася думка: «Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш?» А. І. Шиян
Синоніми
[ред.]- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
Холоніми
[ред.]- —
- —
Мероніми
[ред.]- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| людина, що втратила розум | |
| людина, що діє надто нерозсудливо | |
Джерела
[ред.]Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2*a
- Українські слова з префіксом без-
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Цитати/Шиян А. І.
- Слова з 8 букв/uk
- Людина/uk
- Розум/uk
- Безумство/uk
- Нерозсудливість/uk
- Судження/uk