безумець

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. безу́мець безу́мці
Р. безу́мця безу́мців
Д. безу́мцеві
безу́мцю
безу́мцям
З. безу́мця безу́мців
Ор. безу́мцем безу́мцями
М. безу́мцеві
безу́мецю
безу́мцях
Кл. безу́мцю безу́мці

без-у́м-ець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: без-; корінь: -ум-; суфікс: -ець.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. людина, що втратила розум ◆ — Нехай діди, розказуючи внукам Про вчинок мій, їм скажуть: це зробив Безумець Герострат Самійленко
  2. людина, що діє надто нерозсудливо ◆ В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з'явилася думка: «Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш?» Шиян

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]