белебень

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бе́лебень бе́лебні
Р. бе́лебня бе́лебнів
Д. бе́лебневі
бе́лебню
бе́лебням
З. бе́лебень бе́лебні
Ор. бе́лебнем бе́лебнями
М. бе́лебню бе́лебнях
Кл. бе́лебню* бе́лебні*

бе́-ле-бень

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -белебень-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

.
.

Значення[ред.]

  1. розм. високе відкрите місце ◆ Послужив він [Остап] рік, а на другий уже ґрунт і хату купив. Якраз на краю села, на белебні Панас Мирний I, 1949, 133 ◆ Знову виходжу на Володимирську гірку, звідки видно далеко-далеко. Навіть той белебень у Вишгороді, де був Дитинець княгині Ольги Петро Панч, В дорозі, 1959, 307 [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]