белька

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бе́лька	бе́льки
Р.	бе́льки	бе́льок
Д.	бе́льці	бе́лькам
З.	бе́льку	бе́льки
Ор.	бе́лькою	бе́льками
М.	бе́льці	бе́льках
Кл.	бе́лько*	бе́льки*

бе́ль-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бель-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈbɛlʲkɐ] (одн.), [ˈbɛlʲke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. балка, колона ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від бе́лька «балка; колона», бе́льок «тс.»; — білор. бэ́лька «балка у стелі, сволок»; — запозичення з польської мови; пол. belka «балка, брус» походить від сер.-н.-нім. balke «тс.».— Richhardt 32; Brückner 20.— Див. ще ба́лка².

Переклад

Список перекладів