бентежити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бенте́жу бенте́жив
бенте́жила
бенте́житиму  —
Ти бенте́жиш бенте́жив
бенте́жила
бенте́житимеш бенте́жи
Він
Вона
Воно
бенте́жить бенте́жив
бенте́жила
бенте́жило
бенте́житиме  —
Ми бенте́жим ( -имо) бенте́жили бенте́житимем(о) бенте́жмо
Ви бенте́жите бенте́жили бенте́жіте
Вони бенте́жать бенте́жиили бенте́житимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бенте́жачи
Дієприсл. мин. ч. бенте́живши
Безособова форма

бентежити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -бентеж-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? Леся Українка, «I, 1951, 135» ◆ На фронт, на фронт!… а на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм «Чумака»… І радість лоскотно бентежить наші груди… В. М. Сосюра, «Вірші, 1954, 38»
  2. викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Щось бентежило, муляло його в присутності Каті В. П. Козаченко, «Вибр., 1947, 58.»

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

викликати хвилювання, тривогу
викликати стан замішання, зніяковілості

Джерела[ред.]