бентежити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бенте́жу	бенте́жив бенте́жила	бенте́житиму	—
Ти	бенте́жиш	бенте́жив бенте́жила	бенте́житимеш	бенте́жи
Він Вона Воно	бенте́жить	бенте́жив бенте́жила бенте́жило	бенте́житиме	—
Ми	бенте́жим ( -имо)	бенте́жили	бенте́житимем(о)	бенте́жмо
Ви	бенте́жите	бенте́жили		бенте́жіте
Вони	бенте́жать	бенте́жиили	бенте́житимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	бенте́жачи
Дієприсл. мин. ч.	бенте́живши
Безособова форма	—

бентежити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -бентеж-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [benˈtɛʒete]
•  прослухати вимову^{?, файл}}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. ◆ Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? Леся Українка, «I, 1951, 135» ◆ На фронт, на фронт!… а на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм «Чумака»… І радість лоскотно бентежить наші груди… В. М. Сосюра, «Вірші, 1954, 38»
2. викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь. ◆ Щось бентежило, муляло його в присутності Каті В. П. Козаченко, «Вибр., 1947, 58.»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: бентега, бентеження, бентежність прикметники: бентежний, дієприкм. збентежений дієслова: прислівники: бентежно

Етимологія

Від ??

Переклад

викликати хвилювання, тривогу
Англійськаen: confuse (en) Російськаru: смущать (ru)

викликати стан замішання, зніяковілості

Джерела

• Словник УЛІФ: бентежити
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 157.