бервення

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. берве́ння берве́ння
Р. берве́ння берве́нь
Д. берве́нню берве́нням
З. берве́ння берве́ння
Ор. берве́нням берве́ннями
М. берве́нні
берве́нню
берве́ннях
Кл. берве́ння берве́ння

бер-ве́н-ня

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -бервен-; суфікси: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. колоди, багато колод. ◆ У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов'язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення Леонід Первомайський, «Материнський хліб», 1960 р.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]