берег

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін ◆ І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться Шевченко
  2. чого і без додатка суходіл, територія, що приля­гає до річки, озера, моря і т. ін ◆ В 1895 році мене пере­несено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. Коцюбинський
  3. край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, уще­лини і т. ін.) ◆ Ліда спинилася на березі площадки Тудор
  4. тільки мн. краї тканини, посуду ◆ Ястшембський купив Василині дорогу червону хустку з зеленими бе­регами Нечуй-Левицький
  5. тільки мн. краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля́ ◆ Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски або уваги червоним олівцем Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]