берег

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	бе́рег	бе́реги
Р.	бе́рега	бе́регів
Д.	бе́регові бе́регу	бе́регам
З.	бе́рег	бе́реги
О.	бе́регом	бе́регами
М.	на/у бе́регу	на/у бе́регах
К.	бе́регу*	бе́реги*

бе́-рег

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -берег-.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін ◆ І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п'яний очерет Без вітру гнеться Шевченко
2. чого і без додатка суходіл, територія, що приля­гає до річки, озера, моря і т. ін ◆ В 1895 році мене пере­несено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. Коцюбинський
3. край, узбіччя, обочина (шляху, провалля, уще­лини і т. ін.) ◆ Ліда спинилася на березі площадки Тудор
4. тільки мн. краї тканини, посуду ◆ Ястшембський купив Василині дорогу червону хустку з зеленими бе­регами Нечуй-Левицький
5. тільки мн. краї книжки, зшитка, аркуша і т. ін.; поля́ ◆ Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски або уваги червоним олівцем Франко

Синоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• виходити з берегів (вийти з берегів)
• входити в береги (ввійти в береги)
• держатися берега
• держатися свого берега
• нема берегів
• пуститися берега

Етимологія

Від ??

Переклад

край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря

суходіл, територія, що приля­гає до річки, озера, моря

край, узбіччя, обочина

краї тканини, посуду

краї книжки, зшитка, аркуша

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	бе́рег	бе́регы
Р.	бе́рега	бе́регов
Д.	бе́регу	бе́регам
З.	бе́рег	бе́регы
О.	бе́регом	бе́регами
П.
М.	бе́реге	Шаблон:-

бе́-рег

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.

Корінь: -берег-.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. берег (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Споріднені слова