бешкетувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бешкету́ю	бешке́тував	бешке́туватиму	—
Ти	бешкету́єш	бешке́тував бешке́тувала	бешке́туватимеш	бешкету́й
Він Вона Воно	бешкету́є	бешке́тував бешке́тувала бешке́тувало	бешке́туватиме	—
Ми	бешкету́єм(о)	бешке́тували	бешке́туватимем(о)	бешкету́ймо
Ви	бешкету́єте	бешке́тували		бешкету́йте
Вони	бешкету́ють	бешке́тували	бешке́туватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	бешкету́ючи
Дієприсл. мин. ч.	бешке́тувавши
Безособова форма	бешке́тно

бешкетувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бешкет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [beʃketʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. чинити бешкет, колотнечу ◆ — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати Васильченко
2. чинити розбій, насильство ◆ Хвилею по цілій країні прокотились погроми. А по селах бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, гвалтуючи, в полон забираючи... Головко
3. порушувати дисципліну, пустувати ◆ В школі бешкетував [Валя], і батька щоразу викликали до вчителя Гончар

Синоніми

1. —
2. —
3. пустувати

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

чинити бешкет, колотнечу
Англійськаen: make/ kick up a row (en) Російськаru: буянить (ru), озорничать (ru), дебоширить (ru), дебоширничать (ru), безобразничать (ru), розм. безобразнить (ru), бесчинствовать (ru), буйствоваать (ru), скандалить (ru), розм. пошаливать (ru), шалить (ru), чертить (ru), куражиться (ru); фам. разоряться (ru), вульг. охальничать (ru)

чинити розбій, насильство
Російськаru: разбойничать (ru)

порушувати дисципліну, пустувати

Джерела

• Словник УЛІФ: бешкетувати