бешкетувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бешкету́ю бешке́тував бешке́туватиму  —
Ти бешкету́єш бешке́тував
бешке́тувала
бешке́туватимеш бешкету́й
Він
Вона
Воно
бешкету́є бешке́тував
бешке́тувала
бешке́тувало
бешке́туватиме  —
Ми бешкету́єм(о) бешке́тували бешке́туватимем(о) бешкету́ймо
Ви бешкету́єте бешке́тували бешкету́йте
Вони бешкету́ють бешке́тували бешке́туватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бешкету́ючи
Дієприсл. мин. ч. бешке́тувавши
Безособова форма бешке́тно

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -бешкет-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. чинити бешкет, колотнечу ◆ — Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати Васильченко
  2. чинити розбій, насильство ◆ Хвилею по цілій країні прокотились погроми. А по селах бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, гвалтуючи, в полон забираючи... Головко
  3. порушувати дисципліну, пустувати ◆ В школі бешкетував [Валя], і батька щоразу викликали до вчителя Гончар

Синоніми[ред.]

  1. пустувати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]