бешкет

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. бешке́т бешке́ти
Р. бешке́ту бешке́тів
Д. бешке́тові
бешке́ту
бешке́там
З. бешке́т бешке́ти
Ор. бешке́том бешке́тами
М. на/у бешке́ту на/у бешке́тах
Кл. бешке́ту* бешке́ти*

беш-ке́т

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бешкет-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. грубий, непристойний вчинок, сварка, колотнеча; безчинство, буча. ◆ Якось само собою перевелась на селі п'яна парубоча сваволя, бійки та ніч­ний галас. Ті, що недавно робили бешкет, тепер втяглись в роботу, у гуртове читання Коцюбинський
  2. розбій, насильство
  3. велика ганьба, сором; безчестя ◆ Випровадили не­честю старостів і трохи чи й не позивали ще за бешкет, що за такого жениха приходили сватати їх дочку Квітка-Основ'яненко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]