бивень
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | би́вні |
Р. | — | би́внів |
Д. | — | би́вням |
З. | — | би́вні |
Ор. | — | би́внями |
М. | — | би́внях |
Кл. | — | би́вні* |
би́-вень
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 2*a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -бив-; суфікс: -ень.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- вживається в множині дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.) ◆ Мамут копирснув землю великими бивнями й ліг Яновський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від бити.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Pluralia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2*a
- Українські слова з суфіксом -ень
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Статті з ілюстраціями
- Слова з 6 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Анатомія/uk
- Різці/uk