бити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

би́-ти

Дієслово.

Корінь: -б-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. неперех., з прийм. в (у) стукати, ударяти по чому-небудь, об щось [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ За кілька хвилин було чути, як вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп'яно, витираючи його Леся Українка
  2. хлюпатися, плескати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Глухо бив морський прибій у берег Трублаїні
  3. перех., кого. завдавати ударів кому-небудь [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Хоча лежачого й не б'ють, То й полежать не дають Шевченко
  4. кого, по кому — чому, перен. спрямовувати які-небудь дії, заходи проти когось, піддавати гострій критиці, викривати кого-, що-небудь [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ [Вітровий:] Скликайте, Іване Петровичу, загальні збори колгоспу і починайте бити ледарів і тих, хто їх покриває Корнійчук
  5. чим, перен. завдавати страждання кому-небудь [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ — Побила б тебе лиха година, як ти мене б'єш на старість отими словами! Коцюбинський
  6. перех. завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ — Читав я книжку по історії, все в ній сказано, як ще наші предки, запорізькі козаки, били німецьких рейтарів Панч
  7. перех. позбавляти життя, убивати кого-небудь [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Троянці, як чорту озлились. Рутульців били наповал Котляревський
  8. полюючи, забивати дичину [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8] ◆ Він левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок Леся Українка
  9. неперех. ударами по чому-небудь створювати звуки [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9] ◆ Гай примарний. Вечір. Літо. Спить у вербах вітровій. Десь далеко б'ють копита Сосюра
  10. у що. грати на деяких ударних музичних інструментах [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ Музики грають, у бубон б'ють Марко Вовчок
  11. ритмічними ударами, дзвоном позначати час (про годинник) [≈ 11][≠ 11][▲ 11][▼ 11] ◆ Дев'ять. Годинник б'є в кутку Бажан
  12. безос. [≈ 12][≠ 12][▲ 12][▼ 12] ◆ — Це скільки б'є?— запитав у доглядачки Ле
  13. бемкати, звучати (про дзвін) [≈ 13][≠ 13][▲ 13][▼ 13] ◆ Бий, дзвоне, бий, Хмару розбий, Нехай хмара На татари, А сонечко на христьяне [християни], Бий, дзвоне, бий! Шевченко
  14. видавати характерні уривчасті звуки (про деяких птахів) [≈ 14][≠ 14][▲ 14][▼ 14] ◆ Ніч була темна й задушлива, в хлібах дзвінко били перепели Панч (Панч, Гомон. Україна, 1954, 108).
  15. неперех. стріляти [≈ 15][≠ 15][▲ 15][▼ 15] ◆ У дзвони дзвонять, в гармати б'ють
  16. перех. розбивати, розколювати на шматки [≈ 16][≠ 16][▲ 16][▼ 16] ◆ П'є [Тимоха], гуляє, пляшки, вікна б'є Квітка-Основ'яненко
  17. топтати, толочити [≈ 17][≠ 17][▲ 17][▼ 17] ◆ Вона [Соломія] рвала його [очерет], ламала, крутила і била ногами Коцюбинський
  18. у сполуч. з ім., перех. певним способом виготовляти або обробляти що-небудь
  19. неперех. з силою вириватися назовні (про рідину, повітря і т. ін.); витікати сильним струменем [≈ 18][≠ 18][▲ 18][▼ 18] ◆ З-під коріння липи било джерело погожої води і відтак впливало до потока Франко
  20. неперех. з особливою силою діяти на чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про запах, світло і т. ін.) [≈ 19][≠ 19][▲ 19][▼ 19] ◆ У вікна било полудневе проміння Коцюбинський
  21. перев. безос., від кого — чого, перен. яскраво виражатися зовнішніми ознаками (про риси характеру, властивості і т. ін.); випромінюватися (в 2 знач.) [≈ 20][≠ 20][▲ 20][▼ 20] ◆ На її погляд, він був гарний: од його високого чола били чесність і шляхетність Коцюбинський
  22. кого, перех. трясти, трусити (про сильне діяння хвороби і т. ін.) [≈ 21][≠ 21][▲ 21][▼ 21] ◆ Очі горіли огнем, уста тремтіли, і вся вона трусилась, мов трясця її била Панас Мирний
  23. безос. [≈ 22][≠ 22][▲ 22][▼ 22] ◆ Змерзла я — так мене й б'є Ганна Барвінок
  24. неперех., розм. сіпатися, пульсувати [≈ 23][≠ 23][▲ 23][▼ 23] ◆ Спазма перещіпнула голос. Коло ока б'ють живчики. Я зараз заплачу Коцюбинський
  25. на кого — що, неперех., перен., розм. розраховувати на кого-, що-небудь; мати на увазі щось [≈ 24][≠ 24][▲ 24][▼ 24] ◆ Розумний б'є на те, що справді в нього є, а дурень думкою, як кажуть, багатіє Глібов
  26. перех. виводити з гри, забирати фігуру або карту противника [≈ 25][≠ 25][▲ 25][▼ 25] ◆ Захищаючись, чорні б'ють слона Посібник з гри у шахи

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. проникати, доноситися
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?
  11. ?
  12. ?
  13. ?
  14. ?
  15. ?
  16. ?
  17. ?
  18. ?
  19. ?
  20. ?
  21. ?
  22. ?
  23. ?
  24. ?
  25. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]


Етимологія[ред.]

Від Бити-походить з латиньської від слова bitious. Слово бити почали використовувати в Україні на передодні 13 століття, зазвичай у селах але з годом і в містах. Від тоді слово бити розповсюдилося по всій Русі.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]