билиця

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. били́ця били́ці
Р. били́ці били́ць
Д. били́ці били́цям
З. били́цю били́ці
Ор. били́цею били́цями
М. били́ці били́цях
Кл. били́це* били́ці*

би-ли́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бил-; суфікс: -иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те, що було в дійсності; бувальщина. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Не шкодить Такую річ і записать. Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать Т. Г. Шевченко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]