билля

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. би́лля  —
Р. би́лля  —
Д. би́ллю  —
З. би́лля  —
Ор. би́ллям  —
М. би́ллі
би́ллю
 —
Кл. би́лля  —

би́-лля

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -бил-; корінь: -л-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. збірне до билина I; трава ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]