бительниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бительниця | бительниці |
| Р. | бительниці | бительниц |
| Д. | бительниці | бительницям |
| З. | бительницю | бительниці |
| Ор. | бительницею | бительницями |
| М. | бительниці | бительницях |
| Кл. | бительнице* | бительниці* |
би-тель-ни-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бительн-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що бительня. [▲ 1] ◆ Бувало — чорногуз злітав на землю й ходив по подвір'ї, з цікавістю придивляючися, як Ганна тіпає торішні коноплі на бительниці Яновський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |