позбавляти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я позба́влю позба́вляв позба́влятиму  —
Ти позба́виш позба́вив
позба́вила
позба́влятимеш позба́в
Він
Вона
Воно
позба́вить позба́вив
позба́вила
позба́вило
позба́влятиме  —
Ми позба́вим(о) позба́вили позба́влятимем(о) позба́вмо
Ви позба́вите позба́вили позба́вте
Вони позба́влять позба́вили позба́влятимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. позба́влачи́
Дієприсл. мин. ч. позба́вливши
Пас. дієприкм. теп. ч. позба́влений
Безособова форма позба́влено

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово доконаного виду — позбавити.


Префікси: по-з-; корінь: -бав-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. забирати, віднімати щось у кого-небудь, залишати кого-, що-небудь без чогось. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. не давати кому-небудь можливості здійснювати щось, забороняти кому-небудь щось робити. ◆ Позбавляти права голосу.
  3. звільняти кого-небудь від чогось небажаного; допомагати кому-небудь уникнути чогось. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
  4. тільки док., кому чого, розм. зменшити, урізати. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  5. тільки док., розм. ушкодити, зіпсувати що-небудь. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
  6. розм. доводити до загину, знищувати всіх чи багатьох. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5]

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]