Перейти до вмісту

ворог

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. во́рог вороги́
Р. ворога́ ворогі́в
Д. ворого́ві
ворогу́
ворога́м
З. во́рог вороги́
Ор. ворого́м ворога́ми
М. ворого́ві
ворогу́
ворога́х
Кл. ворогу́* вороги́*

во́-рог

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ворог-.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. чого. принциповий противник чого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    3. також збірн. супротивник на війні, у воєнних діях ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    4. перен. шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

    Синоніми

    [ред.]
    1. недруг, неприятель, противник, супротивник

    Антоніми

    [ред.]
    1. друг

    Гіпероніми

    [ред.]
    1. противник

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник
    принциповий противник чого-небудь
    супротивник на війні, у воєнних діях
    шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін.

    Джерела

    [ред.]