ворог

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. во́рог вороги́
Р. ворога́ ворогі́в
Д. ворого́ві
ворогу́
ворога́м
З. ворога́ ворогі́в
Ор. ворого́м ворога́ми
М. ворого́ві
ворогі́
ворога́х
Кл. вороге́ вороги́

во́-рог

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ворог-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто перебуває в стані ворожнечі, боротьби з ким-небудь; недруг, супротивник ◆ немає прикладів застосування.
  2. чого. принциповий противник чого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  3. також збірн. супротивник на війні, у воєнних діях ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. шкідник сільськогосподарських рослин, лісу і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. недруг, неприятель, противник, супротивник

Антоніми[ред.]

  1. друг

Гіпероніми[ред.]

  1. противник

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]