бич

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бич бичі́
Р. бича́ бичі́в
Д. биче́ві
бичу́
бича́м
З. бич бичі́
Ор. биче́м бича́ми
М. бичі́
бичу́
бича́х
Кл. бичу́* бичі́*

би́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бич-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[4], ціп

Значення[ред.]

  1. довгий батіг; канчук, нагайка. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі Котляревський
    1. кий або палиця, якою б'ють. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Пес не тікає від колача, але від бича! Стефаник
  2. перен. те, що завдає великої шкоди, лиха. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Безробіття, цей страшний бич робітничого класу при капіталізмі, набирає дедалі більш загрозливих розмірів
  3. перен. гостре викриття, картання. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ В посланії «І мертвим, і, живим, і ненародженим» Шевченко прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства П. Г. Тичина
  4. коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив І. С. Нечуй-Левицький

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?

Холоніми[ред.]

  1. ціп

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

довгий батіг; канчук, нагайка
кий або палиця, якою б'ють
те, що завдає великої шкоди, лиха
гостре викриття, картання
коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк

Джерела[ред.]