бич

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. довгий батіг; канчук, нагайка ◆ Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі Котляревський
    1. кий або палиця, якою б'ють ◆ Пес не тікає від ко-лача, але від бича! Стефаник
  2. перен. те, що завдає великої шкоди, лиха ◆ Безро­біття, цей страшний бич робітничого класу при капі­талізмі, набирає дедалі більш загрозливих розмірів
  3. перен. гостре викриття, картання В посланії ◆ «І мертвим, і, живим, і ненародженим» Шевченко прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства Тичина
  4. коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк ◆ Микола задумавсь і з усієї сили так упері­щив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив Нечуй-Левицький

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=бич&oldid=227048