бич
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- довгий батіг; канчук, нагайка ◆ Кругом болото обступивши, Бичами ляскали псарі Котляревський
- кий або палиця, якою б'ють ◆ Пес не тікає від ко-лача, але від бича! Стефаник
- перен. те, що завдає великої шкоди, лиха ◆ Безробіття, цей страшний бич робітничого класу при капіталізмі, набирає дедалі більш загрозливих розмірів
- перен. гостре викриття, картання В посланії ◆ «І мертвим, і, живим, і ненародженим» Шевченко прилюдно в обличчя б'є перевертнів бичем свого презирства Тичина
- коротка частина ціпа, якою б'ють, вимолочуючи колос; бияк ◆ Микола задумавсь і з усієї сили так уперіщив снопа, що рипиця луснула і бич одскочив Нечуй-Левицький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |