благання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	блага́ння	блага́ння
Р.	блага́ння	блага́нь
Д.	блага́нню	блага́нням
З.	блага́ння	блага́ння
Ор.	блага́нням	блага́ннями
М.	блага́нні блага́нню	блага́ннях
Кл.	блага́ння	блага́ння

бла-га́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -благ-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія за знач. дієсл. благати. ◆ Оксана простерла в тузі, в благанні руки Ю. М. Мушкетик
   1. прохання. ◆ Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати М. М. Коцюбинський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: невблаганність

Етимологія

Від ??

Переклад

дія

прохання
Англійськаen: ask (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: благання