благання

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. блага́ння блага́ння
Р. блага́ння блага́нь
Д. блага́нню блага́нням
З. блага́ння блага́ння
Ор. блага́нням блага́ннями
М. блага́нні
блага́нню
блага́ннях
Кл. блага́ння блага́ння

бла-га́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -благ-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. благати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Оксана простерла в тузі, в благанні руки Ю. М. Мушкетик
    1. прохання. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати М. М. Коцюбинський

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

дія
прохання

Джерела[ред.]