благовісниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | благові́сниця | благові́сниці |
Р. | благові́сниці | благові́сниць |
Д. | благові́сниці | благові́сницям |
З. | благові́сницю | благові́сниць |
Ор. | благові́сницею | благові́сницями |
М. | благові́сниці | благові́сницях |
Кл. | благові́сницю | благові́сниці |
бла-го-ві́с-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -благовіс-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- книжн., рідк. жін. ім. до благовісник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |