Перейти до вмісту

благовісник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. благові́сник благові́сники
Р. благові́сника благові́сників
Д. благові́сникові
благові́снику
благові́сникам
З. благові́сника благові́сників
Ор. благові́сником благові́сниками
М. благові́сникові, благові́снику благові́сниках
Кл. благові́снику благові́сники

бла-го-ві́с-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -віс-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. книжн., рідк. провісник добра, щастя. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Селяни слухали коваля, як благовісника нових, омріяних часів Іван Ле
    1. ◆ Коли ми говоримо про виклики, які стоять перед благовісниками та організаторами церков, ми бачимо брак знань, технологій, фінансів, людей.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]