блазнювати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я блазню́ю блазнюва́в блазнюва́тиму  —
Ти блазню́єш блазнюва́в
блазнюва́ла
блазнюва́тимеш блазню́й
Він
Вона
Воно
блазню́є блазнюва́в
блазнюва́ла
блазнюва́ло
блазнюва́тиме  —
Ми блазню́єм(о) блазнюва́ли блазнюва́тимем(о) блазню́ймо
Ви блазню́єте блазнюва́ли блазню́йте
Вони блазню́ють блазнюва́ли блазнюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. блазню́ючи
Дієприсл. мин. ч. блазнюва́вши
Безособова форма блазнова́но

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -блазн-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. бути блазнем (у 2 знач.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Став [Тиміш] мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою О. Є. Ільченко
  2. перен., зневажл. удавати з себе дурника, штукаря. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ [Ольга:] Коли ви перестанете блазнювати, Бобочка? Невже ви не можете говорити нормально? В. М. Собко

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]