блеф
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бле́ф | бле́фи |
| Р. | бле́фу | бле́фів |
| Д. | бле́фові бле́фу |
бле́фам |
| З. | бле́ф | бле́фи |
| Ор. | бле́фом | бле́фами |
| М. | на/у бле́фу | на/у бле́фах |
| Кл. | бле́фу* | бле́фи* |
блеф
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блеф-.
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈblɛf]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- вигадка для обману чи залякування кого-небудь. ◆ Розенбергова затія виявилась блефом Шовкопляс
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Блеф // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ: блеф