блеф

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бле́ф бле́фи
Р. бле́фу бле́фів
Д. бле́фові
бле́фу
бле́фам
З. бле́ф бле́фи
Ор. бле́фом бле́фами
М. на/у бле́фу на/у бле́фах
Кл. бле́фу* бле́фи*

блеф

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блеф-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. вигадка для обману чи залякування кого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Розенбергова затія виявилась блефом Шовкопляс

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]