блищатися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
блищи́ться блища́вся (всь)
блища́лася (лась)
блища́лося
блища́тиметься  —
Ми
Ви блища́лися
Вони блища́ться блища́лися блища́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. блищачи́сь
Дієприсл. мин. ч. блища́вшись
Безособова форма

бли-ща́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .

Корінь: -блищ-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. те ж саме, що блищати 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ой, в полі-полі криниченька, В ній вода блищиться Українська дума
    1. безос. ◆ Став, дивлюся: в вікнах блищиться, але вікна позаслонювані, не видно нічого І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]