блюзнити
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | блюзню́ | блюзни́в блюзни́ла | блюзни́тиму | — |
| Ти | блюзни́ш | блюзни́в блюзни́ла | блюзни́тимеш | блюзни́ |
| Він Вона Воно |
блюзни́ть | блюзни́в блюзни́ла блюзни́ло | блюзни́тиме | — |
| Ми | блюзни́м (-имо́) | блюзни́ли | блюзни́тимем(о) | блюзні́м(о) |
| Ви | блюзни́те | блюзни́ли | блюзні́те | |
| Вони | блюзни́я́ть | блюзни́ли | блюзни́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | [[{{{4}}}ячи]] | |||
| Дієприсл. мин. ч. | блюзни́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
блюз-ни́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -блюзн-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: [blʲʊˈznɪte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- зневажати, поганити що-небудь святе, високе і т. ін. [▲ 1] ◆ [Князь:] Безумна жінко! Невже ти думаєш, що, блюзнячи Отак мій суд і праведні закони, Осягнеш те, за чим сюди прийшла? І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |