Українська

бляха I

бля́-ха

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блях-; закінчення: -а.

тільки однина. листове залізо, звичайно покрите оловом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ А топірці наробили Із самої бляхи Українська дума
1. дахове залізо. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ А що з того, що в мене хата вкрита бляхою? І. С. Нечуй-Левицький
пряжка, значок і т. ін., зроблені з такого заліза або з іншого металу.^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ На грудях з бляхою ладунка Котляревський
1. металева пластинка для прикраси. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ — Виводь мені коня мого…, Надінь збрую із цвяхами, Із цвяхами, із бляхами Я. І. Щоголів
діал. деко, лист. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ — Чую дрібне цокання підошов [дерев'яних] у камінь… Наче хтось сипле на бляху волоські горіхи М. М. Коцюбинський

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Бляха