блідолиций

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. блідоли́ций блідоли́ца блідоли́це блідоли́ці
Р. блідоли́цого блідоли́цої блідоли́цого блідоли́цих
Д. блідоли́цому блідоли́цій блідоли́цому блідоли́цим
З. блідоли́цого (іcт.)
блідоли́ций (неіст.)
блідоли́цу блідоли́це блідоли́цих (іст.)
блідоли́ці (неіст.)
О. блідоли́цим блідоли́цою блідоли́цим блідоли́цими
М. блідоли́цім
блідоли́цому
блідоли́цій блідоли́цім
блідоли́цому
блідоли́цих

блі-до-ли́-ций

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1a.

Корінь: -блід-; інтерфікс: -о-; корінь: -лиц-; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який має бліде лице. ◆ І блідо­лиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняють­ся Панас Мирний

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]